ХАРАКТЕР ЗВ’ЯЗКУ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ З ЕМОЦІЙНОЮ СФЕРОЮ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Анотація

У статті представлені результати теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження характеру зв’язку часової перспективи з емоційною сферою у студентської молоді. Гіпотеза дослідження полягала в тому, що часова перспектива певним чином пов’язана з емоційною сферою особистості, а саме: 1) існують розбіжності між чоловіками та жінками стосовно часової перспективи; 2) стресова ситуація, викликана воєнним станом, погіршує сприйняття часової перспективи; 3) позитивна часова перспектива і позитивний емоційний стан пов’язані між собою; 4) гарний емоційний стан пов'язаний з орієнтацію на досягнення у майбутньому (покращення матеріального стану, робота, кар’єра тощо); 5) поганий емоційний стан пов'язаний зі збереженням та підтримкою внутрішніх ресурсів особистості (здоров’я, відпочинок, дозвілля). Ця гіпотеза була перевірена на вибірці з 60 осіб у віці від 18 до 25 років, серед яких: 28 – чоловіки, 32 – жінки, здобувачі вищої освіти з різних навчальних закладів України. Було також проведено статистичну обробку результатів психодіагностичного опитування досліджуваних. Методики, що застосовувались у проведенні дослідження: опитувальник часової перспективи ZPTI (автор Ф. Зімбардо); методика дослідження життєвих перспектив (Ю. М. Швалб); методика самооцінки емоційних станів (А. Весманн і Д. Рікс); методика PANAS (Д. Вотсон та А. Теллеген); опитувальник емоційної регуляції ERQ (Дж. Гросс); методика вивчення життєстійкості (С. Мадді). За результатами статистичної обробки даних (за допомогою U-критерію Манна-Уітні на встановлення статистичної значущості розбіжностей) було встановлено, що контроль за емоційною сферою, позитивне мислення, когнітивна переоцінка ситуації дає можливість підвищувати життєстійкість і більш оптимістично сприймати часову перспективу.