ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН ПЕРЕСУДУ ЯК ФОРМА ОСТРАКІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15421/102009Ключові слова:
остракізм, ігнорування, пересуд, чутки, пересудотворення, комунікація, остракізаціяАнотація
Статтю присвячено вивченню психологічного феномену пересуду як форми остракізації особистості в навчальному середовищі та розкриттю парадигмальних аспектів витоків остракізму в теоріях розвитку особистості. Особливу увагу приділено аналізу пересуду як форми остракізації, вивченню тенденції ірраціональності виникнення чуток у закладах освіти як прояву остракізму. Висвітлено основні наукові погляди на теорії формування чуток у процесі існування групи та їх вплив на особливості міжособистісних стосунків. Вказано на взаємозалежність між включеністю індивіда в прямий процес пересудотворення (безпосередній, непрямий, опосередкований) та рівнем остракізації або поширення чуток. Розглянуто характерологічні особливості чуток, зважаючи на природу їх виникнення та взаємозалежність із причинами формування остракізаторських тенденцій в освітньому середовищі: свідома недостовірність інформації – спотвореність сприйняття групою остракізованого індивіда; відсутність найменування джерела – можливість уникнення відповідальності тощо. Зроблено висновки про те, що психологічні погляди мають вивчатися і враховуватися для правильного теоретичного й методологічного обґрунтування явища пересуду як форми остракізму та при розробці діагностичного інструментарію для своєчасного виявлення остракізаторських ознак. Подальший розгляд проблеми вбачаємо в більш розгорненому вивченні психологічних особливостей феномену пересуду та його впливу на формування процесів остракізму в освітньому середовищі.
Посилання
Baumeister, R. F., Zhang, L. Q. and Vohs, K. D. (2004), “Gossip as cultural learning”, Rev. Gen. Psychol, Vol. 8, p. 111–121.
Brady, D. L., Brown, D. J. and Liang, L. H. (2017), “Moving beyond assumptions of deviance: the reconceptualization and measurement of workplace gossip”, J. Appl. Psychol, Vol. 102, p. 1–25.
Campbell, W. K., Reeder, G. D., Sedikides, C. and Elliot, A. J. (2000), “Narcissism and comparative self-enhancement strategies” J. Res. Pers, Vol. 34, p. 329–347.
Chen, Z. X. and Aryee, S. (2007), “Delegation and employee work outcomes: an examination of the cultural context of mediating processes in China” Acad. Manag. J, Vol. 50, p. 226–238.
Cole, J. M. and Dalton, J. (2019), “Idle women’s chat? Gender and gossip. Social section,” in Proceedings of the Annual Conference, of the British Psychological Society, University of Kent, MI.
Ellwardt, L., Labianca, G. J. and Wittek, R. (2017), “Who are the objects of positive and negative gossip at work? A social network perspective on workplace gossip” Soc. Netw. Vol. 34, p. 193–205.
Feinberg, M., Willer, R. and Schultz, M. (2015), “Gossip and ostracism promote cooperation in groups” Psychol. Sci. Vol. 25, p. 656–664.
Fisher, A. F (2018), “The lack of a generalization group to the individual is a threat to the study of human objects”, PNAS, Vol. 27, p. 6106–15.
Foster, E. K. (2004), “Research on gossip: taxonomy, methods, and future directions” Rev. Gen. Psychol. Vol. 8, p. 78–99.
Kniffin, K. M. and Wilson, D. S. (2010), “Evolutionary perspectives on workplace gossip: why and how gossip can serve groups” Group Organ. Manag. Vol. 35, p. 150–176.
Kniffin, K. M. and Wilson, D. S. (2005), “Utilities of gossip across organizational levels: multilevel selection, free-riders, and teams” Hum. Nat. Vol. 16, p. 278–292.
McAndrew, F. T., Bell, E. K. and Garcia, C. M. (2007), “Who do we tell and whom do we tell on? Gossip as a strategy for status enhancement” J. Appl. Soc. Psychol. Vol. 37, p. 1562–77.
Ritter, F. E. (2007), To find out: how the sequence of topics affects learning. Oxford series on cognitive models and architectures. Oxford, New York, Oxford University Press.
Skulkina, E. N. (2015), “Individual-psychological determinants of the formation of social attitudes of xenophobia in adolescents” [Indy`vidual`no-psy`xologichni determinanty` formuvannya social`ny`x ustanovok ksenofobiyi u pidlitkiv”]. Psychopedagogy in Law Enforcement, Vol. 60, p. 58–60.
Waddington, K. and Michelson, G. (2017), “Analyzing gossip to reveal and understand power relationships, political action and reaction to change inside organizations,” in Paper Presented at the 5th International Critical Management Studies Conference, Manchester.
Wu, L. Z., Birtch, T. A., Chiang, F. F. and Zhang, H. (2016), “Perceptions of negative workplace gossip a self-consistency theory framework” J. Manag. Vol. 44, p. 1873–98.
