НЕНАДІЙНИЙ ТИП ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ЯК ФАКТОР СХИЛЬНОСТІ ДО СПІВЗАЛЕЖНИХ СТОСУНКІВ У СТУДЕНТІВ

Анотація

У статті аналізується проблема співзалежності, яка набуває все більшого поширення, але залишається недостатньо дослідженою на сьогодні. Співзалежність розглядається як поведінковий прояв, при якому людина має емоційну, соціальну або фізичну залежність від іншої особи, часто з адиктивною поведінкою. У роботі проведено аналіз ненадійного типу прив'язаності як фактора, що сприяє формуванню співзалежних стосунків у студентському віці. Теоретична частина роботи охоплює аналіз літератури щодо феноменів прив'язаності та співзалежності, виокремлює психологічні особливості людей з різними типами прив'язаності (надійною, тривожною, уникаючою, дезорганізованою) та підкреслює зв'язок між дитячою прив'язаністю і моделями поведінки у дорослих стосунках. Було виявлено, що ненадійна прив'язаність, особливо уникаючий та тривожно-амбівалентний типи, сприяє формуванню співзалежних стосунків. Емпіричне дослідження продемонструвало, що студенти з уникаючим або тривожно-амбівалентним типом прив'язаності мають вищу схильність до співзалежності, тоді як особи з надійним типом прив'язаності більш задоволені своїми стосунками і менш схильні до співзалежності. Кореляційний аналіз виявив, що у студентів із високим рівнем співзалежності спостерігаються підвищені показники за шкалами «Злиття», «Сепарація», «Уникання», що підтверджує зв'язок між ненадійними типами прив'язаності та співзалежністю. Результати дослідження підкреслюють важливість подальшого вивчення цієї проблеми та розробки психокорекційних програм для осіб, схильних до співзалежності, особливо у студентському віці.