ВПЛИВ ПСИХІЧНОГО ТРАВМУВАННЯ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.15421/102906Ключові слова:
диференціація впливу, емоційна стабільність, механізми адаптації, негативний вплив, підтримка та реабілітація, професійна діяльність, психічний стан, ризикові фактори, психічне травмуванняАнотація
Надане дослідження полягає в аналізі впливу досвіду психічного травмування на професійну діяльність людей, а саме: на їх психічний стан, емоційну стабільність та здатність до ефективного функціонування в професійному середовищі. Для дослідження впливу психічного травмування на професійну діяльність ми застосували метод кількісного підходу. Щоб застосувати цей підхід прийнято припущення, що люди з психічним травмуванням матимуть знижену працездатність і погіршення міжособистісних відносин на робочому місці. У результаті проведеного дослідження був виявлений вплив психічного травмування на поведінку, емоції та взаємовідносини серед співробітників; зібрано та проаналізовано кількісні дані шляхом анкетування. Встановлено, що негативний вплив психічного травмування проявляється у зниженні емоційної стабільності, збільшенні рівня напруженості та тривожності. Такий психічний стан може призводити до зниження продуктивності, погіршення міжособистісних відносин та загрози психічному благополуччю колективу. Наше дослідження підтвердило, що розуміння різних видів психічного травмування є ключовим для розробки стратегій, спрямованих на підвищення професійних показників та якості життя людей з таким досвідом. З’ясування причинно-наслідкових зв’язків та виявлення ризикових факторів дозволяє визначити ефективні методи психологічної корекції та реабілітації.
Посилання
Байєр О. О. Життєві кризи особистості: навч. посіб. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2010. 244 с.
Бондарук Ю. С. Психологічні особливості посттравматичного стресового розладу як комплексу реакцій людини на травмуючу ситуацію. 2018. 5 с.
Гриневич Є. Г., Лінський І. В. Спільні і специфічні маркери розвитку психічних та поведінкових розладів внаслідок надзвичайних подій в якісно відмінних контингентах постраждалих. Архів психіатрії. 2006. Т. 12. № 1–4. С. 16–21 с.
Лосієвська О., Кіслякова Є., Парфьонова Ю. Феномен «якість життя» в умовах трансформації сучасного суспільства: психологічний аспект. Contemporary Problems of Improve Living Standards in a Globalized World. 2018. P. 77–84.
Максименко С. Д., Кузікова С. Б., Зливков В. Л. Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості: монографія. Суми: Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2019. 540 с.
Психологія стресу: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. 2015. 324 с.
Туриніна О. Л. Психологія травмуючих ситуацій: навч. посіб. для студ. вищ. К., 2017. 150 с.
Царенко Л. Г. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. К., 2018. 240 с.
Keeton C. P., Gould M. S., Brasileiro L., Kleiman E. M., Larimer M. E., & Munson S. A. (2018) Traumatic event exposure, posttraumatic stress, and substance use among youth: A critical review of the empirical literature. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 10(1). 1–9.
Bonanno G. A., Kennedy P., Galatzer-Levy I. R., Lude P., & Elfström M. L. (2012) Trajectories of resilience, depression, and anxiety following spinal cord injury. Rehabilitation Psychology. 57(3). 236–247.
Stevanović A., Jovanović A. A., & Čolović. P. (2016) Exposure to traumatic experiences and posttraumatic stress disorder symptoms among Serbian journalists. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 8(4). 442–448.
