СОЦІОГЕНЕЗ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ МАТРИЦЬ РЕГУЛЯЦІЇ ЖИТТЄВИХ ДОМАГАНЬ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.15421/102901Ключові слова:
життєві домагання особистості, культурно-історичний розвиток психічного, концепція семи смертних гріхів, аграрне суспільство, індустріальне суспільство, ноосферне суспільствоАнотація
Встановлено, що процеси породження та регуляції реалізації життєвих домагань особистості базуються на філогенетичній та культурно-історичній матрицях, які проходять низку етапів у процесі соціогенезу. При цьому первісна філогенетична матриця увесь цей час лишається сталою і має коріння у власних інтенціях людської природи та обмежується переважно екосистемою й соціальними інстинктами. У розвинутих аграрних суспільствах, коли людина стала менш залежною від природних екосистем, з’являється теократична матриця регуляції життєвих домагань, яка будується для обмеження первісних інтенцій в умовах цивілізованого суспільства, коли можливості для вдоволення людських потреб якісно зросли в умовах натурального господарювання. Теократична матриця, що особливо виразно представлена в концепціях семи смертних гріхів, постає як антитеза первісній. Наступний крок у культурно-історичному розвитку регуляції життєвих домагань особистості історично постає у форматі технократичної матриці, яка в розвинутих індустріальних суспільствах формується як антитеза теократичній, яка вже створює обмеження не лише для первісних людських інтенцій, але й для зростання товарообороту в ринковій системі, якій стає потрібною вже не як обмеження, а як стимуляція людських потреб. Аргументовано, що за нових історичних умов технократична матриця вибудовується як антитеза теократичній, знімаючи обмеження на домагання та стимулюючи гіперінтенції, що сприяє зростанню ринкової економіки. Як і теократична, технократична матриця, переживши етапи зародження і підйому, нині виходить на стадію кризи, де деструктивні складники починають переважати над конструктивними. Показано, що нині увиразнюється формування нової ноократичної матриця регуляції життєвих домагань особистості, яка виступає як новий синтез попередніх альтернативних матриць у пошуках коеволюції з природою довкілля, людиною й суспільством, сприяючи створенню ноосфери та екогуманістичного підходу до соціального розвитку.
Посилання
Ангелова А. В. Життєві домагання у структурі випереджальної регуляції діяльності / А. В. Ангелова, О. В. Гуляєва // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. – 2014. – № 1110, вип. 55. – С. 7–11.
Батраченко І. Г. Переформатування механізмів конституювання життєвих домагань особистості в умовах трансформацій сучасного суспільства / І. Г. Батраченко, А. А. Плошинська // Особистісне зростання: теорія і практика: Збірник наукових праць [за матеріалами ІV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Житомир, 21 квітня 2020 р.)] / Ред. колегія: Л. П. Журавльова, Г. В. Пирог, Т. М. Шапран; М-во освіти і науки України, Житомирський державний університет імені Івана Франка, соц.-псих. факультет. – Житомир: Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2020. – С. 11–14.
Батраченко І. Г. Розширення життєвої антиципації особистості як ресурс психологічної допомоги в умовах війни / Батраченко І. Г. , Панфілова Г. Б., Склянська О. В. // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. – Т. 33 (72), № 4. – С. 104–109.
Життєві домагання особистості: колективна монографія / Т. М. Титаренко (підгот.); Інститут соціальної та політичної психології АПН України. Лабораторія соціальної психології особистості. – К.: Педагогічна думка, 2007. – 456 с.
Коструба Н. С. Концепт «гріх» у свідомості молоді: психолінгвістичний підхід / Н. С. Коструба // Психологічний часопис. – 2019. – Т. 5, № 10. – С. 35–45.
Титаренко Т. М. Життєві домагання особистості: феноменологічний та структурно-функціональний підходи // Психологія і суспільство. – 2004. – № 4. – С. 128–145.
Batrachenko I. G. Cultural-Historical Paradigm for Study of Human Anticipation / I. G. Batrachenko // Journal of Russian & East European Psychology. – 2016. – Vol. 53. – P. 55–67.
