ОСНОВНІ СИМПТОМИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ

Анотація

Причинами посттравматичного стресового розладу (ПТСР) можуть бути: особисте спустошення, викликане смертю близької людини, домашнім або сексуальним насильством, катастрофічними ситуаціями, небезпечними для життя нещасними випадками, фізичними травмами та інвалідністю. У деяких людей ПТСР може виникнути, навіть якщо вони не були безпосередньо залучені, а просто стали свідками серйозної травматичної ситуації. ПТСР характеризується трьома групами симптомів: постійним повторенням події, що спричинила травму; спробами уникати стимулів, які нагадують про травму; підвищеною вегетативною активністю, включаючи підвищену реакцію страху (стартл-рефлекс); і раптовим болісним зануренням у минуле, коли людина знову і знову переживає події так, ніби вони щойно сталися (флешбеки). Стійкі переживання можуть також проявлятися у вигляді неприємних спогадів, важких снів, підвищеної фізіологічної, психологічної та емоційної реакції на подразники, так чи інакше пов’язані з подіями, що спричинили психологічну травму. Посттравматичний стресовий розлад також характеризується старечим станом: зниженням пам’яті на події, пов’язані з травмою, притупленням емоцій, почуттям безсилля і відчаю. Також спостерігається погіршення інстинкту самозбереження, що характеризується постійним підвищенням внутрішнього психоемоційного напруження для того, щоб постійно підтримувати механізм фільтрації зовнішніх подразників, щоб не пропустити стимули, які закарбувалися у свідомості як ознаки небезпеки. Посттравматичний стресовий розлад впливає не лише на психологічний стан, а й на фізичний. Підвищується кров’яний тиск, з’являються або загострюються психосоматичні захворювання, такі як виразка шлунку, бронхіальна астма та інші. Жінки страждають від різних порушень менструального циклу та викиднів на початку вагітності, а чоловіки відчувають падіння лібідо та проблеми з енергією. Однією з особливостей посттравматичного стресового розладу є те, що він може виникнути через деякий час після ситуації, яка спричинила травму, і є нешкідливою фазою; ступінь вираженості симптомів залежить в основному від тривалості латентного періоду і стадії хвороби.