ОСОБИСТІСНІ ФАКТОРИ АКАДЕМІЧНОЇ ПРОКРАСТИНАЦІЇ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

Анотація

Анотація. У статті представлено результати теоретичного аналізу наукової літератури та емпіричного дослідження особистісних факторів академічної прокрастинації студентів в умовах використання дистанційних технологій навчання. Надано визначення понять «прокрастинація», «академічна прокрастинація» та «дистанційне навчання». Висвітлено особливості прокрастинації та найбільш розповсюдженого її виду – академічної прокрастинації. Описано наслідки останньої та її чинники, визначені різними науковцями.

Оскільки проблема академічної прокрастинації була розглянута саме в умовах використання студентами дистанційних технологій навчання, у статті вказано основні особливості дистанційного навчання.

Представлено результати емпіричного дослідження, у ході якого перевірялось припущення щодо зв’язку академічної прокрастинації з локусом контролю, факторами особистості «Великої п’ятірки», часовою орієнтацією, мотивацією до навчальної діяльності та потенціалом самозмінювання особистості. Надано результати кореляційного аналізу зв’язків рівня прокрастинації та причин особистісної схильності до відтермінування завдань з вищезазначеними особливостями особистості, порівняння груп з високим та низьким рівнем прокрастинації, кластеризації вибірки на основі показників причин особистісної схильності до відтерміновування завдань, факторів особистості, типів академічної мотивації, шкал «Локусу контролю» та «Потенціалу самозмінювання» на дві групи, які статистично значущо відрізняються за середніми показниками рівня прокрастинації.

За результатами дослідження зроблено висновок, що більшою схильністю до академічної прокрастинації в умовах використання дистанційних технологій навчання характеризуються студенти з вищими показниками нейротизму, екстернальної мотивації, орієнтації на негативне минуле та нижчими показниками сумлінності, відкритості досвіду, орієнтації на майбутнє, віри у можливість самозмінювання.

Визначено перспективи подальшого дослідження, що полягають у розширенні вибірки та факторів, які не було нами емпірично досліджено, а також у порівнянні показників студентів, що навчаються з використанням дистанційних технологій, та тих, хто навчається очно.